СТАТТІ

Категорії каталогу

MOTORCYCLE TOURS / МОТОТУРИ [2]
ЕНДУРО [13]
Все, що пов'язано з позашляховими мотоциклами та змаганнями
ПОДОРОЖІ [30]
Тривалі мотоподорожі
МОТОКРАЄЗНАВСТВО [5]
Місця, варті уваги мототуриста
МОЇ МОТОЦИКЛИ [3]
Honda XR400R та Honda XL250 Degree-2
ЯХТИНГ В ТУРЕЧЧИНІ / ЯХТИНГ В ТУРЦИИ [0]
Ми пройдемо там, де ви ще ніколи не були! Ви зрозумієте, яка величезна різниця між Туреччиною отельною та Туреччиною яхтенною!
Головна » Статті » ПОДОРОЖІ

ЗИМОВИЙ ТАЙЛАНД НА МОТОЦИКЛІ. Частина 2

Наступного дня сталося жадане відкриття мотосезону 2012 року. Минулого разу я тільки в Бангкоку сів за кермо й в тамтешній дорожній толокнечі відчувався вкрай некомфортно. Зараз же пристосування до лівобічного руху сталося навпрочуд швидко. Більше того, залишилося відчуття більшої природності якщо можна так сказати, такого способу пересування. А за кермом автівки при лівобічному русі мається ще й  величезний бонус – правило перешкоди справа, яке перекочувало до нас з задзеркалля, але чомусь не відзеркалилося в перешкоду зліва.

Пристосувавшися до особливостей дорожнього руху настав час повертіти головою. Перше відкриття – з'їзджати з дороги тут немає особливого сенсу. Рівнина являє собою або болото рисовий полей, або зарості цукрового тросника, або ж перекопані канавами гаї олійної пальми та гевеї. Гори ж – неприступні навіть пішки прямовисні стіни, які так полюбляють відтворювати класичні китайські художники. Грунт – суміш глини та кам'яної крихти – несклизький навіть після зливи. Тож нечислені тамтешні грунтовки доступні навіть на асфальтовій гумі.




Втім, відсутність повноцінного офроуду особливо нас не засмутила – їздити дорогами тут цікаво. Вузенькі сільські доріжки, на яких не завжди розминуться дві автівки, обов'язково мають розмітку. Іноді вони раптово закінчуються в стіні джунглів, без попереджуючих знаків. Часто вони заводять в гори та звиваються там найпримхливішими серпантинами. При цьому трафік за межами трас прагне до нуля.


В Тайланді я знайшов мотоцикл своєї мрії. Якщо ви думаєте, що це який небуть люкс-турер або пластикова ракета то сильно помиляєтеся. Мене цілком захопив Honda Wave 110. Скутерета на 17 спицованих колесах. Вага до 100 кг. Інжектор, але заводиться принципово лише кіком. Витрата палива 2 л, сотню їде. 4 передачі, автоматичне зчеплення. Що ще потрібно для щастя в країні, де мотоцикл це повноцінний транспорт, а не розвага? Щастя, до речі, там коштує 1300 доларів.



Дорожній рух абсолютно передбачуваний, хаосом його аж ніяк не назвеш. Їздять швидко, але в разі потреби пропускають один одного без проблем. Всякі дурниці, як то обмеження швидкості та заборону розворота, зазвичай порушують, але на червоний ніхто не їде. По зустрічній смузі пересуваються лише узбіччям та повільно. Повертаючись в спогадах до мандрівки, я був вражений, коли зрозумів, що за тиждень та півтори тисячі кілометрів за кермом не відбулося жодного навіть натяку на аварійну ситуацію!



Мотоциклетні прогулянки ми почали з відвідин національного парку Талебан, що знаходиться неподалік малайського кордону. Побачивши водоспад поквапилися відкрити й купальний сезон. Попри очікування, вода в гірському потічку виявилася не холодною. Запам’яталася прогулянка екологічною стежкою джунглями. Судячи зі схеми на плакаті довжина її близько півкілометра, але ми йшли їх мало не годину. В джунглях темно, сиро, повзають  велетенські кивсяки та мордаті мурахи, а пиявки збираються гронами на оголених ногах в сандалях. Не сподобалося.






Кілька наступних днів були присвячені дослідженням околиць Сатуну. Кілька водоспадів, в тому числі вражаючий розмірами та красою Дхара Саван, гаряче джерело з басейном для купання, велетенська, більше 50 га, печера Пху Пха Пхет…













Містечко Сатун, в якому ми забазувалися, знаходиться неподалік узбережжя Андаманського моря, що належить басейну Індійського океану. В 130 км на схід місто Сонгкла розташоване на березі Сіамської затоки, яка відноситься до тихоокеанського басейну. Звичайно ми були просто зобов’язані в один день покупатися в водах двох океанів! До речі, саме в Сонгкла знаходиться найбільший в світі монумент. Він складається з трьох частин – голови, середньої частини та хвоста дракона Нага, який лежить на пляжі вздовж моря. Між головою та хвостом приблизно 10 км, а тулуб десь посередині. На жаль через брак інфи прогавили надзвичайно цікаву подію, що відбувалася в Сонгкла – загальнотайський мотозльот, що тривав аж тиждень. Ми ж приїхали саме в день роз’їзду, тому потусити не вдалося. Вразило видовище колони з сотень пітбайків Kawasaki KSR та десятки всіляких хардтейлів з хайнеками, які поодинці та невеликими групками роз’їзджалися по домівкам. До того я вважав дива кастомайзінгу лише шоу-байками, не пристосованими до пересування звичайними шляхами.








ЧИТАТИ ПОПЕРЕДНЮ ЧАСТИНУ         ЧИТАТИ ПРОДОВЖЕННЯ


Категорія: ПОДОРОЖІ | Додав: olexarider (06.04.2012)
Переглядів: 1114 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]