СТАТТІ
Категорії каталогу
| MOTORCYCLE TOURS / МОТОТУРИ [2] |
|
ЕНДУРО
[13]
Все, що пов'язано з позашляховими мотоциклами та змаганнями
|
|
ПОДОРОЖІ
[30]
Тривалі мотоподорожі
|
|
МОТОКРАЄЗНАВСТВО
[5]
Місця, варті уваги мототуриста
|
|
МОЇ МОТОЦИКЛИ
[3]
Honda XR400R та Honda XL250 Degree-2
|
|
ЯХТИНГ В ТУРЕЧЧИНІ / ЯХТИНГ В ТУРЦИИ
[0]
Ми пройдемо там, де ви ще ніколи не були! Ви зрозумієте, яка величезна різниця між Туреччиною отельною та Туреччиною яхтенною!
|
| Головна » Статті » ПОДОРОЖІ |
Птах щастя (яхтинг в Туреччині) частина 1
KUSH - в перекладі з турецької птах
ОЛЕКСА: Цій подорожі передувала довга череда випадковостей. Випадково з’ясувалося що моя давня приятелька Валя, яка 20 років тому закінчила ганятися на спортивних яхтах, весь цей час мріяла про подорожі під вітрилами. Випадково сталося так, що інша знайома – Оля, бажає займатися тим же, чим і я – організацією прогулянок на яхтах в Туреччині. Написавши просто так в одну з чартерних компаній випадково з’ясував що човен, який став мені до вподоби, вільний в останній тиждень квітня. І, звичайно, зовсім випадково на нього пропонується суттєва знижка.
Миттєво піднявши галас одночасно в кількох тусовках ми з Олею чи не за день зібрали вісім бажаюичих – саме така найбільша дозволена пасажировмісткість нашого майбутнього човна.
Тож чоловічу частину екіпажу складали три мотодебіли та один джипер. Ось ці огидні пики: 
Олекса – кептен, штурман, провідник та беззмінний вахтовий. 
Відомий мотодебіл та русич Вілен виконував обов’язки боцмана та на початку подорожі ще й кока. Згодом з останньої посади його посунула Лада. 
Олег – найстарший і одночасно наймоложавіший серед нас. Мабуть тому, що не курить і майже не п’є. Хоча і джипер. Досвідчений стерновий, за сумісництвом став і головним водієм дінгі. 
Сергій – ендурист, що цікавиться яхтами. Старанно вчився стернувати та відчувати вітер. Чи не єдиний не вередував та охоче ставав на стерно під час пересування під мотором. Чим нахабно користувався кеп. Виключно в інтересах спільної справи, звичайно.
Прекрасну половину команди складали виключно спортсменки, комсомолки та красуні.  Оля – організатор гірськолижних турів та душа якої завгодно компанії цього разу обмежилася обов’язками скарбника та літописця.  Валя – відомий тренер йоги в звичайному житті. Завдяки чималому вітрильному досвіду в перші дні непростої погоди та навчання новобранців разом з Олегом була опорою капітана.  Лада – дочка Валі, вірогідно майбутня Нікіта. Завдяки мамі перебуває в відмінній формі. Завдяки папі – адепту ніндзю-цу – в свої 12 років знає як легко зламати пальці, як змусити хлопчика перепочити в позі букви зю та багато інших, не менш корисних для дівчинки речей. Десь посередині походу захопила владу на камбузі.  Айтішниця, лижниця та балагурка Катя була головним фотографом експедиції.
ОЛЯ: На свете есть ещё много мест, куда непременно хочется попасть. И каждое новое путешествие приносит новые впечатления, новые положительные эмоции, новых друзей и новое понимание жизни. Наше приключение началось 18-го апреля сего 2013 года. Компания, состоящая из 8-ми человек, вылетела из Харькова в небольшой турецкий городок Бодрум. Несмотря на пересадку в Стамбуле, дорога прошла быстро и легко. Вечером нас хватило на то, чтобы поселиться в гостишке, немного прогуляться по ночному городу и покушать в местной забегаловке.  Утром, собрав все вещи и, оставив их просто на попечение администратора приюта (даже не осмеливаюсь назвать его отелем), мы отправились более подробно осмотреть этот городок. Позавтракали на набережной, погуляли по узеньким турецким улочкам, посетили амфитеатр и, конечно-же, попробовали местную кухню и свежие фрукты. Бодрум оставил у всех премилое впечатление. В середине дня начался мелкий дождик, который очень быстро перерос в затяжной ливень. По такой погоде мы загрузились в местный автобус и переехали в следующий пункт нашего путешествия - город с таинственным названием Мармарис. О, это прекрасное место! Несмотря на продолжающийся дождь и холод, город просто зачаровал и влюбил в себя.        
ОЛЕКСА: Передсезонні вибрики авіації змусили нас розширити кругозір відвідинами Бодрума – більш доречного для нас рейсу в Даламан на потрібний день не передбачалося. Бодрум виявився чепурним курортним містечком. Втім, не дешевим – завдяки англійцям, які полюбляють там не тільки відпочивати, а й мешкати. Ввечорі оселилися в мальовничому гестхаузі, повечеряли в автентичній їдальні та здійснили променад набережною. Вранці налупилися на радощах дешевою полуницею, відвідали місцевий амфітеатр. За подивитися на рештки Галікарнаського мавзолею та замок госпітальєрів бажали забагато грошей. Тож довелося відправити їх в ігнор та, зважаючи на зливу, що почалася, дременути мерщій бусом у Мармарис.
ОЛЯ: Утро следующего дня порадовало погодкой. Быстро позавтракав и собравшись, мы торопились в марину на долгожданную встречу с нашей лодочкой. Приём яхты, последние оформления документов, загрузка продуктов и личных вещей – и вот мы уже в открытом море! И здесь мы уже оторвались по полной программе – мало того, что в этот день дул приличный ветер и мы сразу походили под парусами, потренировались выполнять различные манёвры, неожиданно для всех, мы случайно приняли участие в парусной регате. Видели-бы вы глаза команды яхты, мчавшейся на встречу и мы слабо понимали их речь, но несложно было догадаться по отдельным жестам и выкрикам смысл их «просьб». Весёлые и счастливые мы возвратились на ночёвку в бухту, где нас ожидали горячий душ и радушие хозяев. Первая ночь на яхте.
ОЛЕКСА: Ранок перед появою до марини був присвячений закупівлі овочів та фруктів. Інший харч був замовлений заздалегідь і мусив чекати на нас на причалі. Приймання човна відбулося досить швидко, і вже о 15 годині ми були готові вирушати. До цього часу піднявся вельми бадьорий вітерець, і ми приступили до тренувань у внутрішній затоці. До вечора вправлялися в стернуванні, поворотах, рифленні вітрил та інших необхідних діях. Заодно підрізали регату, що проходила поряд в тій же ж таки затоці Мармарису. За час вправ вилізло декілька технічних проблем, а вітер не припиняв свіжішати. Тому я відмовився від запланованого нічного переходу і вирішив повернутися на базу для виправлення несправностей та ночівлі.            
ОЛЯ: Подъём в 6.00 утра, быстрые сборы, лёгкий завтрак и выход в море. Сильный ветер, ласковое солнышко, местами 1,5-метровые волны – как по-царски принял нас Нептун. Весь день на парусах, не хотелось упускать такой погодки и такого ветра. И лишь на закате солнца мы зашли в красивейшую бухту Kapi Creek. Оставив яхту на причале, вся наша команда решила размяться и прогуляться в местное селение. Какие сногсшибательные виды открылись нашим взорам. Если и есть рай на земле, то он находится здесь… После полученной порции счастья мы отправились в село. По дороге встретили 17-летнего пастушка, который ненавязчиво пригласил нас угостить чаем. И здесь нас не оставил равнодушными турецкий сервис – в какой-то глухомани 17-летний ребёнок с нами говорил на английском языке. За чай мы забыли сразу, попав в хозяйский дом, но каждый при этом купил 1,5-литровую бутылку оливкового масла и баночку местного мёда, а так-же яйца, йогурт (так называется местная сметана), хлеб, который выпекли при нас. Куда там европейскому сервису? Ужин в респектабельном ресторане был вкусным и дорогим.
ОЛЕКСА: Підняв команду о шостій, о сьомій ранку ми вже були в морі та йшли в напрямку затоки Фетхіє. Погода була вельми свіжою, тому десь 50 миль було здолано за день по-чесному, під вітрилами. Рухаючись найкоротшим напрямком ми вийшли далеко в море і легко обходили інші яхти, що крадькома просувалися вздовж берега. Часом на поривах човен досягав швидкості в 9 вузлів, що для 35-футового круізера дуже багато. Останні милі далися найважче через на той час вже півтораметрові хвилі, які доводилося приймати бортом. Тим не менш завдяки непростій погоді команда перетворилася на зіграний екіпаж лише за два дні. Просочилися в затоку Гьоджек та стали на ніч до причалу рибальського ресторану Гьобюн. Перед вечерею пройшлися по гористому півострову Капи. Познайомилися з місцевим пастухом та купили в нього домашніх хліба, йогурта, яєць та оливкової олії. Розкішна вечеря з гарним краєвидом на затоку та оточуючі гори став гідним завершенням цього чудового дня.                                  | |
| Категорія: ПОДОРОЖІ | Додав: olexarider (19.05.2013) | |
| Переглядів: 961 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всього коментарів: 0 | |
