СТАТТІ

Категорії каталогу

MOTORCYCLE TOURS / МОТОТУРИ [2]
ЕНДУРО [13]
Все, що пов'язано з позашляховими мотоциклами та змаганнями
ПОДОРОЖІ [30]
Тривалі мотоподорожі
МОТОКРАЄЗНАВСТВО [5]
Місця, варті уваги мототуриста
МОЇ МОТОЦИКЛИ [3]
Honda XR400R та Honda XL250 Degree-2
ЯХТИНГ В ТУРЕЧЧИНІ / ЯХТИНГ В ТУРЦИИ [0]
Ми пройдемо там, де ви ще ніколи не були! Ви зрозумієте, яка величезна різниця між Туреччиною отельною та Туреччиною яхтенною!
Головна » Статті » ЕНДУРО
Навігаційне обладнання ралійного мотоциклу, частина 1
Давним давно наприкінці 70-х років минулого сторіччя, коли мотоцикли ще були справжніми а бензин дешевим, з’явилася лихоманка, яка поєднала азарт спортивної боротьби та дух пригод авантюрної подорожі ―ралі-рейд. Тривалі перегони, під час яких необхідно було не тільки показувати велику швидкість та берегти техніку, а й мати навички з ориєнтування і знаходити необхідний шлях, стрімко набрали популярність. В ті міфічні часи, коли не існувало мотодвигунів з рідинним охолодженням, електростартер сприймався як екзотика та розбещена розкіш, а про алюмінієві рами, інжектори та перевернуті вилки взагалі ніхто й гадки не мав, для ориєнтування потрібно було небагато: легенда, штатний одометр та про всяк випадок компас з картою. 
Легенда, яка була позичена з класичного ралі, являє собою таблицю, на якій схематично позначаються ориєнтири з порядковими номерами, текстові пояснення, відстані загальна (від старту) та поточна (до наступного ориєнтиру). Також сучасна легенда може мати відомості що до координат ориєнтиру (точки контролю часу, дозаправок, старту та фінішу позначаються обов’язково) та азимуту руху (курсу) до наступної точки (позначається в разі тривалого пересування місцевістю, бідною на ориєнтири, як то степ, пустеля, тощо). 


Фрагмент легенди з „Дакару” 2004 року: етап Кварзазат – Атар

Фрагмент сучасної легенди

Таким чином, легенда являє собою своєрідну лоцію, точно виконуючи інструкції якої гонщик повинен, проїхавши позначеним в ній маршрутом, опинитися в точках, обов’язкових для відвідування. Подробиці що до умовних позначень ориєнтирів та особливостей користування легендою можна почитати російською мовою тут.

Попершу мотогонщики користувалися майже такими ж легендами, що й автомобілісти. Єдина різниця відтоді і дотепер полягає в тому, що в мотолегенді ориєнтуються переважно по сукупній відстані, тому ця колонка перша та найпомітніша. Автомобільному же штурману важливіша колонка поточної відстані, тому виділяється вона. Блокноти, заповнені власноруч, гонщики кріпили в просторі між приборкою та кермом ― зародку майбутнього кокпіту. Використані аркуші відривались та викидались.


Аркуші рукописної легенди та кріплення блокноту на мотоциклі Honda XL600L під час „Париж-Дакару” 1980-х років


Користуватися блокнотом було незручно, адже він вкрай вразливий для дощу та вітру. Тому з часом легенду для мотоциклістів почали друкувати як сувій, а для перемотки винайшли спеціальний пристрій ― тримач легенди. Він не тільки додав зручності в використанні легенди, але й надійно захистив її від дії зовнішнього середовища.
Для ориєнтування по легенді потрібен прилад для вимірювання відстані. На початку ери ралі-рейдів користувалися звичайними штатними одометрами, згодом виникла потреба в додаткових можливостях і було винайдено спеціальний пристрій ― тріпметр. 
На початку 1990-х місце компаса зайняв ГПС, відтоді навігаційне обладнання ралійного мотоцикла можна вважати усталеним. 



Навігаційне обладнання мотоцикла учасниці „Дакару” – 2009 Annie Seel (Швеція):
1 – моторизований тримач легенди MD Roadrunner;
2- тріпметр ICO VR light;
3- повторювач курсу GPS (фактично виконує функцію компасу);
4- GPS Rallye Raid Special;
5- пульт дистанційного керування тріпметром.


Наразі щоб брати участь в ралі-рейді звичайному ендуро знадобиться чимало дообладнання, але по-справжньому необхідними будуть три речі:
― тримач легенди;
― тріпметр;
― логічна та зручна для сприйняття установка навігаційного обладнання, яка забезпечить певну систему навігаційної процедури.

Тримачі легенди
В залежності від серьозності намірів та товщини гаманця існує кілька варіантів цього пристрою. Перш за все це тримачі з електричною перемоткою, які застосовуються в сучасних змаганнях високого рівня.
Найвідоміші з них MD Roadrunner італійського виробництва та німецький Touratech Roadbook Holder Motorized RB-TT  ― вибір гонщиків рівня кубку світу з ралі-рейдів та „Дакару”. Конструктивно вони відрізняються розташуванням мотору ― ззовні та всередині корпусу. Фантастично дорогі (400-500 євро), вони забезпечують рівень надійності та функціональності, необхідний на змаганнях такого рівня. Тим не менш, думається як завжди в таких випадках значну частину вартості складає плата за розкіш користування виробом пафосного бренда.


Моторизований тримач легенди MD Roadrunner – найпопулярніший вибір учасників „Дакару” 
Тумблер прокрутки тримача легенди MD Roadrunner (знизу). Зверху, на кермі, розташовується пульт дистанційного керування з трьома кнопками ралійного комп’ютеру ICO Rallye 2. 



Моторизований тримач легенди Touratech Roadbook Holder Motorized RB-TT

Значно менше відомі виробники моторизованих роудбуків F2R (Португалія) та Сorona rasing (Бразилія). Їхні вироби коштують в 2―3 рази менше вищезгаданих, при цьому навряд чимось поступаються функціонально. F2R моделі RB730 та вироби Сorona rasing, яка пропонує одразу дві моделі ― з мотором, що розташовується ззовні та всередині корпусу  ― чудовий вибір для просунутого спортсмена, який не обтяжений зайвими грошима, чи то своїми, чи то спонсорськими. 

Моторизований тримач легенди RB730 виробництва F2R, встановлений на мотоцикли учасників ралі Tunisia Raid

Моторизовані тримачі легенди Corona Racing доступні в двох виконаннях ― з двигуном, розташованим всередині та ззовні корпусу

Значно дешевші тримачі легенди з ручною перемоткою, серед яких найвідоміший Acerbis roadbook. Знятий з виробництва кілька років тому, він, тим не менш, досі продається в числених інтернет-крамничках, що спеціалізуються по офроудній мото-специфіці. 


Тримач легенди з ручною перемоткою Acerbis roadbook

F2R моделі RB701 знову ж таки залишається невідомим широкому загалу. 

Тримач легенди з ручною перемоткою F2R моделі RB701

Простий та відносно дешеві, вони є найкращим вибором для спортсменів-аматорів.
Для новачка ж взагалі немає сенсу витрачати купу грошей на тримач легенди (тим більш моторизований) та гоночний тріпметр, аби вони просто були. Для того, щоб використати їхні переваги, необхідно досягти певного рівня. Для початку замість тріпметру можна скористатися штатним одометром, а тримач легенди виготовити, наприклад, з контейнеру для їжі, що продається в найближчому супермаркеті та двох паличок:


Навігаційне обладнання початкового рівня: саморобний тримач легенди та штатний одометр

Хоча ті, хто полюбляє працювати руками можуть виготовити і більш витончений тримач:


Виготовлення саморобного тримача легенди

Як це не дивно, за допомогою навіть такого простого навігаційного обладнання можливо забезпечити надійну та послідовну навігаційну процедуру.

Тим, хто вирішив виготовити тримач легенди самостійно, варто пам’ятати, що він має забезпечувати кілька важливих функцій:
1. Звитки або аркуші легенди друкуються на папері 150 мм завширшки, тому ваш тримач легенди повинен мати внутрішню ширину приблизно 165―175 мм. Якщо внутрішній простір тримача буде надто широким сувій буде „гуляти” і може несподівано порватися, якщо буде надмірно туго намотаний. ―
2. Тримач легенди повинен легко промотуватися вперед и бути легкодосяжним для лівої руки.
3. Тримач легенди повинен також забезпечувати перемотку в зворотньому напрямку. 
4. При виготовленні саморобного тримача легенди з ручною перемоткою (як двохвальної „з валу на вал”, так і чотирьохвальної конструкції) гарною ідеєю буде з’єднати вали ззовні гумовою стрічкою – для запобігання самовольної прокрутки легенди вперед внаслідок вібрації при їзді. Виробники ж готових тримачів про це потурбувалися самі.

Категорія: ЕНДУРО | Додав: olexarider (20.01.2010)
Переглядів: 4043 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]